BEHIND THE MASK

CVLD BLVVDED

Every time someone starts a conversation, He speaks not to me but to my mask, I don't open my soul, I just close your questions, I don't trust you you are nobody for me Behind a mask I hide all the rot mixed with pain, I'm a cautious paranoid who's closed without a key, Lots of masks in my pocket for different occasions n' people, It may be weird and crazy for you, BUT IT'S BETTER AND CALMER FOR ME Try to peel the skin off my damn face, You'll get stabbed in the back in my embrace, Goin' deeper into my life, you'll get a knife in the back, I'LL TURN YOUR RAINBOW LIFE BLACK HUH? And don't say that I didn't warn you... Sclerotic fool... It is hopeless when you die from the inside and you need help. You ask your friends, acquaintances, but all you get in return is laughter. You're withdrawn, and every day you move away from your friends and family. They ask, "What's the problem? What's wrong with you?". And only at this moment you realize how hypocritical your surroundings are... That's all, I'm done...

2021-01-19 13:52:33

Інші вірші поета

NV BLVVD, NV MVVD Cold-blooded for the whole life YOUNGER_BEAST I WILL NEVER BE CALM

Інші поети

Arif Babatinca

@arif_babatinca

Hannah

@hananahQbanna

Sera Swing

@Seraloe

Схожі вірші

Всі

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

5535

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

2185