BACK TV VIØLENCE
[03/12/20] FUCK THE TRASH COPS, IF THEY ABUSE THEIR RANK, HUH? I WON'T GIVE A FUCK ABOUT BEING SURROUNDED, IF THEY DISCRIMINATE AGAINST AFRICAN AMERICANS. It doesn't make any sense... BUT EVERYONE IS BRAINLESS! YOU HAVE A TOOL BUT HAVE NO PROBLEM, YOU HAVE POWER BUT NO GOALS YET, THIS SELFISHNESS YOU AIN'T KNOW HOW TO CONTROL IT. I RIP OFF THE HEADS OF THOSE THEY DON'T USE, EITHER WAY I WILL DIE I'VE NOTHING LEFT TO LOSE, THIS POWER THAT THEY HAVE THEY'LL ALWAYS ABUSE, Looks like I'm the only one WHO PERCEIVES THIS VIEW OH, I ALREADY HAVE A COP TAIL, I STILL THINK IT WASN'T THE WRONG WAY, YOU GREEDY SCUM, BITE YOUR TONGUE AND THEN FILL YOUR MOUTH WITH DIRTY DOUGH, THE ONE WHO KILLS A PERSON 'CUZ OF THE COLOR OF HIS SKIN CANNOT HAVE A SOUL, SO SHUT THE FUCK UP AND KEEP SITTING ON YOUR THRONE... I'M SURE I'LL BE GAGGED SOMEDAY, THE TRUTH IS THAT IT WON'T CHANGE, I'M SURE I'LL BE GAGGED SOMEDAY, THE TRUTH IS THAT IT WON'T CHANGE... I cut the body 'cross the belt with a blade, LIKE YUNO GASAI, THERE'S MADNESS IN MY BRAIN, I'M SPILLING BLOOD TO TAKE ALL THE PAIN AWAY, EVERYONE IN MY WAY WILL BE INSTANTLY SLAIN...
2021-03-21 08:58:44
0
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11813
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2015