Знову
Юлія Гаргат
Знову все теж саме Дороги, міста... Знову життя ставить рамки, Хіба це життя? Круговорот подій, думок, бажань А час пливе неначе в морі океан. Знову хвилі штовхають до скал Криваві рани і боляче тілу. Та кому ти скажеш, що у житті повний аврал? Знову всі забули все Ти сама серед мілліонів людей. Самотність не так страшна, Коли щоразу сюди відносить життя.
2021-03-19 00:06:26
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Блакитноока
Дуже гарно!
Відповісти
2021-05-22 09:05:59
1
Юлія Гаргат
@Блакитноока дякую🤗♥️
Відповісти
2021-06-11 21:31:19
Подобається
Інші вірші поета
Книга долі — невимовний фатум дух Осінь малює барвами картину 22 Зірка, що здійснила мрію
Інші поети
شَذى
@Shatha
Gamila
@mariam_wael_2evw
Daisy Daisy
@daisy_daisy
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
7134
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2666