Начерк
Aleksandr Bilogura
Пишу , коли сумую, Коли зубами вп'ялась туга Коли, кипить смердюча дума У мозку. До кісток. А в серці біс сидить ґвалтує Бажає душу очорнить. Хрумтять вже мої груди Мов дрова в ржавій грубі Хай все до тла в мені згорить... Щоб наче фенікс жовто-бурий - Душа повстане з мертвотуги І взлетить...
2021-05-17 18:53:25
5
0
Інші вірші поета
Самострата Останнє послання Людина-коробка Я усмішку приклею
Інші поети
Макс Фолс
@pr_mikhailovich
Maii Ezz
@Utopie
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2329
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
101
8
11839