Печиво
Хрум , хрум. Дзень. Кусаю, ламаю, печиво Шоколадне. Все це у вечері... Викликаю той самий присмак ...що у спогадах ... Ох, і малеча ж я... Насолоджуюсь домашнім чаєм Гарцює кімнатою пара Стає трохи тепліше .... наче хтось обіймає Лікуюсь так від осінньої печалі Клац. Клац. Запах чорнил Шкрябаю на папері криві, трохи п'яні літери... Граю в поета , а може мислителя... Ні...видих. Досить! Втомився я... Втомився від життєвих складних піруетів... короткочасних дуетів та романтичних, наївних поетів... Дурних, але ...щасливих... Хрум , хрум. Дзень. Кусаю, ламаю, печиво Шоколадне. Все це у вечері... Les câlins ne viennent plus que de la couverture
2021-11-28 12:30:52
3
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Aleksandr Bilogura
@Лео Лея дякую , мені приємно , що Вам припав вірш до душі )
Відповісти
2021-11-28 19:41:00
1
Лео Лея
@Aleksandr Bilogura Мені подобається щось особливе) І до мене можна на "ти", якщо для Вас це не буде важко☺️ Я вважаю, що ми всі тут рівні.
Відповісти
2021-11-28 20:43:05
1
Aleksandr Bilogura
@Лео Лея добре ) домовились, дякую тобі за щирі слова - це надихає )
Відповісти
2021-11-28 20:51:08
1
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5644
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2094