Однаково різні
Валерія Долінос
І видається, що усі ми помиляємось. Немов метелики що пнуться вгору, вверх. Що через кожен постріл, Через кожну похибку, Самі себе ми прирікаємо на смерть. Усі ми люди і усі однакові, Не вірю я в різницю між двома. Та головне не бути іридентними, Усі однакові, та різна голова!
2018-06-06 17:50:14
8
0
Інші вірші поета
Тікаю Я думаю Шлях Переливання
Інші поети
Valour And Faith
@Valour_And_Faith
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12966
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4379