Хай
Валерія Долінос
Ми всі живем і всі женемо час, Усі проблеми холодом повиті, А він біжить і залишає нас, Не знаючи душі гниле коріння, А за вікном сніги, ідуть, ідуть, ідуть... Сніги не йдуть вони летять, злітають, Вони новини гарні нам несуть, І всі надії наші з серця забирають, Неначе до ночей тікають. Горить вогонь, тече німа вода, І ми живемо, догораєм, танем. Нехай же світлим стелиться життя, Поки вуглина в серці дотліває.
2018-03-02 15:59:12
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Егор Таранин
Гарно))👍👍
Відповісти
2018-03-05 19:29:59
1
Валерія Долінос
@Егор Таранин дякую)
Відповісти
2018-03-06 18:54:24
1
Інші вірші поета
Проза Твоя доля Міні почуття Паралельні
Інші поети
MaggieB
@MaggieB
Butterfly
@_butterfly
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1857
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2324