З неба
А за вікном все падає жовтаве листя. А на душі так сумно за всі ті місяці. Колись чекали осені, замість літа-лиса, Тепер чекають всі холодної білявої зими. А на душі так сумно, все хочеш повернути час, Щоб щось змінити, краще щоб пройшла ця осінь. А час - розбійник не верта назад, Сміється з тебе. Дощ усе моросить... А на душі так сумно, за вікном той листопад. Все хочеш краще ти прожить минулий жовтень. Ще пара днів, а там і снігопад, А жити будеш днів багато сотень. Багато зим ше буде у житті, Багато літ пройде не так як треба. І осінь знов усміхнеться тобі, А ти все падаєш, як парасолька з неба. Все листя огортатиме з усіх сторін, Все сумно буде на душі у тебе, А там весна, розтане білий сніг, І стане весело, життя піде як треба. Ти усміхнись, поглянь в вікно у себе, Там листопад, там все, що тобі треба. Запам'ятай, що головне в житті, Не падати, як парасолька з неба.
2020-11-17 19:15:32
8
0
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2482
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5993