Тривога
Тривога тепер в наших серцях Там біль та неймовірний  страх За тих, хто нас захищає в полях За тих, хто приходить у снах. Цінувати  своє навчились життя, Коли під сирену біжим в укриття. Зрозуміли, що є існування мета Після війни відбудувати міста Інколи буває пробігає думка одна, Що тій війні немає ані краю, ані кінця. Проте в сильних серцях надія жива, Що мир повернеться в наше життя. Коли пролунає остання з війни новина І усвідомим, що остання тривога була. Почує весь світ, що Україна Перемогла. Святкувати почнем. Закінчилась війна.
2023-05-10 03:37:29
5
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
45
44
2147
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
127
26
4106