Струна
Там жовті неймовірні поля, І враннішня весіння роса Там пшеницею вкрита земля, Неземні аромати дарують ліса. Там гори й лани,  сині небеса. Велич живе на схилах Дніпра. Нам дарована Богом краса, Наповнена вся світлом добра. І вночі, і вдень радіє душа, Яка читає рядки з Кобзаря, Коли все тремтить від вірша, А над головою сяє яскрава зоря. Білі крила несуть журавля В далечінь рятувати життя, В час коли за порогом війна Про біль світу співає струна. Так хочеться звичайні дива, Щоб вже Україна Перемогла, Щоб почалися спокійні жнива, І, щоб прийшла мирна пора
2023-03-23 22:00:16
6
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
72
13
4969
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
46
8
3446