Стомлені очі

Анна Топтун

Кожного дня і кожної ночі Я ваші бачу стомлені очі. Воїни живуть в полі пшениці Там край села біля криниці. Бачать смерть кожної днини. Там на кожному кроці могили. Там грім над головами лунає. Він звідусіль. Він не минає. Грім там лунає щодня і щоночі Сну не бачать ті стомлені очі. Не мають перерви воїни там. Вони за нас ризикують життям. Там повсюди минулого тіні Дарують силу цілій країні А воїни нині бачать події Які щодня руйнують надії Герої бачать всі ті жахи війни Про які колись розповідали діди Захист дарують і свободу родині Дякую щиро вам. Слава Україні!

2023-05-14 02:59:57

3

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Н Ф

Гарно

Відповісти

2023-05-14 19:00:35

1

Анна Топтун

@Н Ф Дякую

Відповісти

2023-05-14 19:33:59

1

Схожі вірші

Всі

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

39

9

1427

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

43

7

1768