Спитаєш і скажу

Анна Топтун

Пройде час, і спитаєш як жила? Скажу, що дивом я лишилася жива. Сива стала, снігом вкрита голова, Бо пекельна тоді точилася війна. Спитаєш, що боліло найсильніше? Чи вже було схоже щось раніше? Скажу, що болючіше немає на землі, Ніж, коли мале дитя лежить в труні. Тоді від болю часом плачуть небеса і дощем вкривається вся земля Степи, лани, гори і всі зеленії ліса І лиш біль лунає в піснях солов'я Спитаєш чи ще здригаються серця За тих, кого оберігає вже земля Скажу, що рана в серці ще жива І біль той не лікують вже слова

2023-07-11 07:24:40

Інші вірші поета

Душі Символи болю Я - женщина А він там десь...

Інші поети

Ruslana

@rock_ksolana

Крістіна Мокружицька

@KRISTI_LOVE_

Sallma890

@Sallma890

Схожі вірші

Всі

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

3299

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16513