Спитаєш і скажу
Пройде час, і спитаєш як жила? Скажу, що дивом я лишилася жива. Сива стала, снігом вкрита голова, Бо пекельна тоді точилася війна. Спитаєш, що боліло найсильніше? Чи вже було схоже щось раніше? Скажу, що болючіше немає на землі, Ніж, коли мале дитя лежить в труні. Тоді від болю часом плачуть небеса і дощем вкривається вся земля Степи, лани, гори і всі зеленії ліса І лиш біль лунає в піснях солов'я Спитаєш чи ще здригаються серця За тих, кого оберігає вже земля Скажу, що рана в серці ще жива І біль той не лікують вже слова
2023-07-11 07:24:40
6
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2744
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3704