Символи болю
Драмтеатру зруйновані стіни Дороги навколо з надписом Діти Не забудем страшні ті хвилини Коли він перетворився в руїни Зруйнований дім в центрі Дніпра. Там під завалами померла сім'я, Лиш дитина лишилась жива Тепер вона в цілому світі одна. Символом горя стала дівчина та, Яка в метро на руках тримала дитя Така спокіна, сильна і мовчазна, Коли та ракета страждання несла. Коли лишились тисячі без житла І в будинках нема світла й тепла А в серцях палає лиш мрія одна Щоб залишила нас нарешті війна
2023-05-03 05:49:30
3
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1672
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12361