Я люблю тебе, Україно!
Я люблю тебе, Україно! Всім серцем та душею люблю. Я до долу вклоняюсь покірно Все лиш для тебе зроблю Я люблю тебе, Україно! За золоті від пшениці поля, Де повсюди неначе в кіно Ростуть величні тополя. Я люблю тебе, Україно! За привітні обличчя людей. За глибокий та сивий Дніпро. За безмежну кількість ідей. Я люблю тебе, Україно! За зелені, пухнасті ліси, А спів соловїв чутно Абсолютно з усіх боків
2020-02-28 04:07:03
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
N. F.
Патріотично
Відповісти
2020-02-29 10:18:21
1
Анна Топтун
Є трохи таке
Відповісти
2020-02-29 10:22:16
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3378
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2021