У полоні життя ....
(18+)
Я бачила як тумані люди пропадають , Як йдуть із дому і більше не приходять . Як під дощем холодним душу омивають , змиваючи душевну біль і бруд . Я бачила як великі уми в буденності тонули , І як слабкі підімалися з колін . Як безталанні відомими ставали , І як талановиті самотні помирали . Я бачила як душу розривають, а потім рани спиртом промивають . Як слабкі ще слабших ображають . І як дітей на вулицях, самотніх покидають А потім все життя страждають , як діти так, і батьки . Я... я відчувала як митці гострим лезом по тілу малюють , картини створюють свої , Як замість фарби , кров'ю портрети вимальовують в темряві нічній . Я відчувала страх і біль , тих юнаків які літати вчились , Які летіли головою вниз і були раді що нарешті все скінчилось . Я бачила сльози й чула крики матерів , які дітей пережили й поховали . Чула молитви зневірених , і тих хто вірить . Говорила з тими хто за правду віддав життя . І з тими хто з легкістю свої слова продали. Жодна душа не хотіла так жити , Спасіння прагнули вони . З вірою в серці життя залишали , Думали що нарешті вийшли з гри . Тут висновок лише один , Ми так і залишимося у полоні , Це замкнене коло : Народження - смерть Смерть - народження І звідси вийти не зможемо ніколи .
2021-11-08 14:55:19
6
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Maria
Обожнюю ваші вірші 👏✨
Відповісти
2021-11-09 12:11:49
2
Tianna Mase_
@Maria Дякую ❤
Відповісти
2021-11-09 12:12:45
2
Tianna Mase_
дуже дякую за конструктивний коментар 😉
Відповісти
2023-01-21 14:10:19
1
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5230
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5698