Не залишай мене прошу ...
Кохай мене , Як її кохаєш  . Не йди до неї , я благаю . Не залишай мене прошу  , Цим ти мене сильніше вбиваєш , Коли повернешся я вже помру . Моїх очей ти не згадаєш , і губ моїх забудеш смак . Мене ти втратиш , Розумієш ?  Й тоді повір ніколи не знайдеш , Шукати будеш не побачиш , І душу вивернеш назовні , та там не буде вже мене . Шукатимеш мене усюди , І крізь лиш бачиш ти мене . Я обіцяю , Я клянуся , мене ніколи не знайдеш  . Ти досі віриш що жартую , мені стає тебе шкода . Твоїй уяві я блукаю , тобі спокою я не дам , Ти будеш все життя страждати . За руку триматимеш її , а серце буде лиш зі мною , Моїм най відданим слугою , Я обіцяю ти згориш ,  згориш у пламені страждання . У Бога молитимеш прощення , та Я закрию йому вуха, щоб не почув тебе ніколи  , Закрию очі щоб і не бачив  . Не прийме він молитов твоїх  . І лиш коли забуде він про тебе . Тоді я зможу відпустити , І тої миті я забуду . Лише тоді . А доти будеш ти зі мною , Моїм, най відданим слугою . Будем страждати ми з тобою . (Не залишай мене, прошу ) .
2021-10-15 07:39:24
10
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Tianna Mase_
@Maria дякую 💫🤍
Відповісти
2021-11-05 12:41:09
1
sssandra
Супер!👍💔
Відповісти
2021-11-09 10:19:04
2
Tianna Mase_
@sssandra дякую ❤
Відповісти
2021-11-09 10:32:05
2
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4833
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15810