111
І все поглине природа, Одвічна матір світу і богів. Поверне все собі, у своє гаряче лоно, яке сповнене новим життям, пульсує і кипить. Вона... Залишить дурнів голих і брудних, На поталу власному сумлінню. Будеш сидіти, сам... убогий, на обкурених уламках своїх абсýрдних мрій. Переживе й Поглине вона згодом : тебе, мене, її зі сталевим духом, і його із тілом кволим та слабким. Не залишиться від нас нічого, окрім... кісток твоїх моїх її І... його. І будинок в прірву затягне вологими руками, накриє ковдрою важкою все. І не втечеш від докорів сумління, не виженеш... лиш випалиш собі гидке клеймо. І ти підкоришся, як підкорились сотні... Не вистоїш в цій бурі, упадеш.. Гріхи солоними слізьми омиєш, оплачеш сіре майбуття. Я знаю, хочеш покричати, можливо, навіть помолитись, бо у душі тепер панує хаос, а людям у такі моменти складно зупинитись. Та ще я знаю, що лише один зрадливий сумнів, і ти покинеш всіх і все. І та пітьма, яку в середині ти грієш, врешті-решт погубить і тебе...
2023-11-26 20:55:19
2
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2772
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2059