Кінець ( Початок ) .

Tianna Mase_

Ніч і темрява навколо і ми з тобою біля краю . Це все ? Здається це кінець , і вже немає спроби почати все з початку . Смерть протягає холодні руки , манить мене за собою . Ти відпустив мене занадто швидко . Біль , пронизує все тіло і бачу лиш твої холодні очі . І це ти звеш своїм коханням ? Невже була Я так сліпа ? Багряна кров тече по тілу, пульсує і кипить . Невже кохання вже скінчилось , або тривало лише мить ? В руках тримаю своє серце і вірно йду дорогою своєї смерті . Та в голові звучить лише одне , кінець це мій , чи ось такий початок ?

2021-10-13 11:04:58

Інші вірші поета

111 Cogitationis poenam nemo patitur Падший ангел Літній ранок

Інші поети

misshapen_mirror

@misshapen_mirror

Sara

@b_sara

Arif Babatinca

@arif_babatinca

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

13453

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

12789