Ніч
Настала ніч. Вже місяць ясно світить. І хмар неначе й зовсім не було! Перед очима світлі зорі, наче квіти. На тлі небес зіркове поле зацвіло. Мені не хочеться лежати в самотині Коли така краса там, за вікном. Я не злякаюся цієї пізньої години. Мене накриє ніч м'якесеньким крилом. Я вийду з дому й піду по дорозі, Освіченій яскравим світлом зір. Немає місця у моїй душі тривозі. Хоч так і тихо, ночі ти повір. Весь світ затих. Не чути співу пташок. І не сміються діти, граючись в квача. Не видно в полі бІленьких ромашок. Десь спить у нірці з мамою зайча. А я іду і йду спокійно по дорозі. Мені не спиться. Хоча ніч уже прийшла. Я зупинитися тепер уже невзмозі. Таку красу і тишу поряд я знайшла... ~ 13.05.2018 ~
2018-05-13 10:10:24
19
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Відьма
Гарно))
Відповісти
2018-06-12 18:29:06
1
Сумна Королева
Відповісти
2018-06-12 18:29:36
1
О Брама
Дуже приємний вірш!
Відповісти
2024-08-15 08:05:17
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1869
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1702