Зима і птахи

Тетяна

Вже давно так не було, Щоб все снігом – замело. Це ж володарка - зима, Узяла свої права! Повернусь наліво – біло, Повернусь направо – сніжно. А попереду – синички, Вже шукають, що – поїсти. Люди добрі, не минайте, І пташок, не забувайте! Посипайте, скрізь, де можна, Ну хоч, трошки – хліба! Бо, зима, то – чарівна, Королева – льодяна! Хоч хурделить і морозить, Але й радість, нам – приносить!

2021-12-12 16:34:48

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Angil_love

Хорошо хоть что я смысл немного понимаю о чем пишите в своих стихах

Відповісти

2021-12-17 15:41:39

Подобається

Тетяна

Спасибо, что читаете.

Відповісти

2021-12-17 16:25:28

Подобається

Інші вірші поета

Сороки - білобокі Така вже зима Квіти у моїм саду Важке сучасне життя

Інші поети

Anntuanetta

@Anntuanetta

Doesnt Matter

@Doesntmatter

Nik-chan

@nikchan

Схожі вірші

Всі

Пора нахлынувших надежд

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.

2342

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

2015