Така вже зима
Тетяна
Дивлюсь, я, із вікна, А на вулицю прийшла: “Чи то – зима? Чи то – весна?” Підсніжник, хоче зацвісти, Але ж погода каже: “Ні!” То сніг іде, то дощ, То знову, вже – мороз! Трава не дуже пожовтіла, Бо морозець, тай не щипав. А в небі лебеді летіли, Що залишились зимувать. Така, то, вже зима, До нас тепер прийшла. Ні тепла, ні холодна, Ну що ж, така – Вона!
2021-12-18 16:20:52
5
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Angil_love
😂И вправду весна или зима?Но очень дивную картину описали👏
Відповісти
2022-01-13 08:54:23
Подобається
Тетяна
@Angil_love Это стихотворение я написала в феврале 2020 года. В то время у нас была вот такая дивная погода. Большое спасибо за отзыв.
Відповісти
2022-01-13 15:02:31
Подобається
Тетяна
Дякую)
Відповісти
2022-01-16 16:27:06
Подобається
Інші вірші поета
Важке сучасне життя Чорнобривці Весняне царство квітів Морозник - зимова квітка.
Інші поети
Veronica
@Forever_Royal
7653
@7653
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2673
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3133