Журба
Тетяна
На подвір'ї, я, стояла, І глибоко сумувала. Сльози капають з очей, Бо беруться — кожен день! Сльози витирала, І на небо поглядала. Двоє лебедів летіло, Хоч зима, ще стукотіла. Ой, ви, пташечки мої! Лебедята, білі! Хоч на мить, але журбу, Вже забула, я, свою!
2021-08-08 18:06:00
23
0
Інші вірші поета
Важке сучасне життя Жовта хризантема Зима і птахи Сороки - білобокі
Інші поети
Noor Jahan
@noon_the_force
_Iryna_
@_Iryna_
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Ай
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
2599
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3755