Сніжні зими
Тетяна
Уже, юга завиває, І мете, мете, мете! Та в дитинство повертає, Моє радісне, таке! Ми на санках і на лижах, З кучугур спускались. Руки, ноги замерзали, А, ми, все катались. Прибігали в хату, Грілись коло пічки. Вся одежа мокра, Та й червоні щічки. Зими сніжні, то були, І стійкі морози. Може і тепер — вони. Знов, повернуться — такі!
2021-09-19 11:45:11
19
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Oleg Kotenko
Файно створена українська амосфера, хто не розуміє - мо й не зрозуміє :( Таке...
Відповісти
2021-10-09 22:59:55
Подобається
Тетяна
@Oleg Kotenko Та, зрозуміють, бо написано, досить просто)
Відповісти
2021-10-25 16:32:33
1
Інші вірші поета
Зима і птахи Білка біля мого дому Соловейко в лісі Весна перемагає
Інші поети
Poet of Dark Rose
@Poet_of_Dark_Rose
Yevga Zap
@Yevga_Zap
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4625
Пиріг із медом (UA)
Ай
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
3370