Чорнобривці
Чорнобривці – жовті квіти, Зацвіли – рядочком. І травиця, зелененька, Вкрила – їх листочки. Котик, лапками ступає, По отій, травичці. І тихенько поглядає, На ті – чорнобривці. Чорнобривці, наче – зорі, Світяться на сонці. І до котика, малого, Посміхаються – з листочків.
19.07.2021
21
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Oleg Kotenko
Чудовий вірш!
Відповісти
03.08.2021, 13:13
Подобається
Тетяна
@Oleg Kotenko Від щирого серця дякую!
Відповісти
03.08.2021, 16:20
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2596
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1767