Кульбаба
У траві – широколистій, Розцвіли кульбаби – пишні. Вкрили поле, вкрили сад, Квіточками – ніжними. Жовті й золотаві, Стеляться під ноги. Матінко, природо! Подаруй, мені, хоч трохи! Я, зірвала квіточок, Тай, сплела із них вінок. Підняла його до сонця, Тай, пішла собі в танок! Танцювала по - травичці, На кульбабиній стежинці. І старалась – не ступати, На квітки – жовтенькі, Ще й такі – гарненькі!
2021-05-23 07:34:38
23
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Настасья Маркозова
👏👏👏😊😊
Відповісти
2021-10-25 13:39:02
Подобається
Тетяна
Відповісти
2021-10-25 16:20:53
Подобається
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2342
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2675