Кульбаба
Тетяна
У траві – широколистій, Розцвіли кульбаби – пишні. Вкрили поле, вкрили сад, Квіточками – ніжними. Жовті й золотаві, Стеляться під ноги. Матінко, природо! Подаруй, мені, хоч трохи! Я, зірвала квіточок, Тай, сплела із них вінок. Підняла його до сонця, Тай, пішла собі в танок! Танцювала по - травичці, На кульбабиній стежинці. І старалась – не ступати, На квітки – жовтенькі, Ще й такі – гарненькі!
2021-05-23 07:34:38
23
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Настасья Маркозова
👏👏👏😊😊
Відповісти
2021-10-25 13:39:02
Подобається
Тетяна
@Настасья Маркозова Дякую)
Відповісти
2021-10-25 16:20:53
Подобається
Інші вірші поета
Сніжні зими Кури Жовта хризантема Веселі хмаринки
Інші поети
Женя Закарян
@Evgenia_zakaryan
Marry Dead
@marry_dead
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2569
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2294