Покинуте щеня
            
            Мале, покинуте щеня,
	Шукало їжі  без кінця.
	То - тут,  то - там,
	То - тут,  то - там.
	До мене радо підійшло,
	І кусень хліба узяло.
	Так важко стало, на душі,
	За що лишили в самоті?
	Виходжу з хати,
	А воно – за мною слідом вже пішло.
	Так годували – в мами, в мене,
	Мале покинуте щеня.
	Лишила, я, його собі,
	Бо, шкода стало, від душі.
	То ж  будьте, люди, ви добріші,
	Й не покидайте – цуценят!
            2021-05-18 10:55:58
            
            
                                                    31
                
                
                
        7