Моя киця
Кицю, моя, кицю! Встала, ти, раненько! Розбудила мене, Тай пішла швиденько! Бігаєш, стрибаєш, Ти ж, моя маленька! Нявкаєш, муркочеш, Бо, так їсти просиш. А коли поїла, Лапки, ти, помила. Бо така, ти, киця, Вже — не вередлива! Кицю, моя, кицю! Появилася із лісу! Де, тебе, залишили, Ті — лихії люди! Злі, підступні, хитрі, Є, кругом — такі! Вони себе, тільки, люблять, А на інших — все одно! Кицю, моя, кицю! Не сумуй, маленька! Ми подбаємо про тебе, Ти ж, така — гарненька!
2022-01-22 15:49:29
7
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Merian Varner
Просто чудово 🥹👍👍
Відповісти
2023-02-25 06:13:01
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
45
9
2393
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
44
3
855