В небі ластівки
Тетяна
В небі ластівки літали, Й між собою щебетали. Може про погоду, А, можливо, і – негоду. Вгору й вниз летіли, Й наді мною гомоніли. А, я, поглядала, Й радість, мене, обіймала! Пташечки маленькі, І такі, гарненькі. Гнізда – будували, Своїх діток – годували. Ціле літечко кружляли, Своїм співом – потішали. Але, що ж, прийде – пора, Й полетять в краї – тепла!
2021-06-03 09:24:02
21
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Настасья Маркозова
👏👏👏😊😊
Відповісти
2021-10-25 13:39:17
Подобається
Тетяна
@Настасья Маркозова Дякую)
Відповісти
2021-10-25 16:20:00
Подобається
Інші вірші поета
Моя розмова про Україну Кульбаба Маки польові Журба
Інші поети
Jason Fairhurst Wall
@forever_is_always_now
Lucian J. Sources
@lucianj_sources
Любов Гаврищук
@lyubov_gavrishchuk
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3357
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2015