Соловейко в лісі
Тетяна
В лісі, ягоди збирала, А там – вдалині, Пташечка – співала: “Тьох, тьох, тьох тай тьох, тьох, тьох.” Підійшла, я, близько, Соловей щебече – дзвінко. Що, від співу – того, Стало, аж – миліше! Ягідки, швиденько брала, Бо, я теж, із ним співала. Не замітила – коли, Й відерце – набрала. Ягідки мої – чорненькі, Переповнюють – відерце. А маленький, соловейко, Вже, десь “тьохкає” – далеко!
2021-08-26 13:02:14
19
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Oleg Kotenko
@Тетяна пояснив, поправив - маю повагу до Вас та выд Вас натхнення :)
Відповісти
2021-10-26 23:27:43
Подобається
Oleg Kotenko
@Тетяна окрім троллінгу мо шось й нявкну :)
Відповісти
2021-10-26 23:28:27
Подобається
Тетяна
@Oleg Kotenko Дякую)
Відповісти
2021-10-27 18:08:14
Подобається
Інші вірші поета
Веселі хмаринки Весна перемагає Моя киця Жовта хризантема
Інші поети
Katy_May
@Katy_May
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2015
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2422