Білка біля мого дому

Тетяна

Біля нашого горіха, Пробігала – білка. Швидко - швидко бігла, З гілочки на гілку. Де ж, ти, узялася? Білочко, пухнаста? Може по горішки, Забігала – знов? Мабуть, ти, побігла, У дупло – своє, Де багато – їжі, Назбирала – вже. Ти швидка, руда, вухаста, Любиш: жолуді, гриби, горішки, Ще й рослинки – трав’янисті. Буде добре зимувати, Білочці – в хатинці!

2021-08-22 09:11:24

Інші вірші поета

Покинуте щеня Зима Весна перемагає Моя киця

Інші поети

Ezra Briscoe

@poet_mind

Тимка

@pro_risovanie_s_timkoy

ريي ")

@Ree_e4

Схожі вірші

Всі

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

1480

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1992