Біль повернулася...
( Українська ) Пройшов вже рік, а я не можу забути тебе, ось просто не можу і всё. Я знаю, ти мене можеш забути, але чому ти тоді писав мені, давав відчути, що проявляєш симпатію. Знаєш це звичайно круто, що ти знову можеш написати мені, але є одне "але" .Ти постійно просиш у мене фото, як би ми не спілкувалися, чи довго, але постійно в нашому діалозі є фраза "скинеш фото". Мене це вже дістало, я не хочу тобі їх відправляти, якщо ти їх постійно просиш, значить ти мене не любиш, тобі лиш би побачити мої часом відверті фото. Але я тобі вже вкотре пишу "немає", "Ні!", а ти ображаєшся, перестаєш писати. Ти почав відносини з іншою, а я до цього часу вірила, що ми помиримося. То йди до біса, хоча і чорт тебе не прийме, адже ти мерзенний, огидний, гнилий тип. На Новий рік я дала собі обіцянку, забути тебе, відпустити, так, це в мене вдалося, але до того моменту коли ти знову нагадав про себе, ти знову повернув у мою пам'ять спогади про нас. І тепер ця біль повернулася знову....
2022-02-07 20:57:07
0
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5771
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2029