Біль повернулася...

Тайлі Куан-Куан

( Українська ) Пройшов вже рік, а я не можу забути тебе, ось просто не можу і всё. Я знаю, ти мене можеш забути, але чому ти тоді писав мені, давав відчути, що проявляєш симпатію. Знаєш це звичайно круто, що ти знову можеш написати мені, але є одне "але" .Ти постійно просиш у мене фото, як би ми не спілкувалися, чи довго, але постійно в нашому діалозі є фраза "скинеш фото". Мене це вже дістало, я не хочу тобі їх відправляти, якщо ти їх постійно просиш, значить ти мене не любиш, тобі лиш би побачити мої часом відверті фото. Але я тобі вже вкотре пишу "немає", "Ні!", а ти ображаєшся, перестаєш писати. Ти почав відносини з іншою, а я до цього часу вірила, що ми помиримося. То йди до біса, хоча і чорт тебе не прийме, адже ти мерзенний, огидний, гнилий тип. На Новий рік я дала собі обіцянку, забути тебе, відпустити, так, це в мене вдалося, але до того моменту коли ти знову нагадав про себе, ти знову повернув у мою пам'ять спогади про нас. І тепер ця біль повернулася знову....

2022-02-07 20:57:07

0

Схожі вірші

Всі

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

46

44

3089

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15

16345