Боль вернулась...
( Русский ) Прошел уже год, а я не могу тебя забыть, вот просто не могу и все. Я знаю, ты меня можешь забыть, но почему ты тогда писал мне, давал почувствовать, что проявляешь симпатию. Знаешь это конечно круто, что ты снова можешь написать мне, но есть одно "но". Ты постоянно просишь у меня фото, как бы мы ни общались, долго ли, но постоянно в нашем диалоге есть фраза "сбросишь фото". Меня это уже достало, я не хочу тебе их отправлять, если ты их постоянно просишь, значит ты меня не любишь, тебе лишь бы увидеть мои откровенные фото. Но я тебе в очередной раз пишу "нет", "Нет!", а ты обижаешься, перестаешь писать. Ты начал отношения с другой, а я до сих пор верила, что мы помиримся. Так иди к черту, хотя и черт тебя не примет, ведь ты мерзкий, отвратительный, гнилой тип. На Новый год я дала себе обещание, забыть тебя, отпустить, да, это у меня удалось, но к тому моменту, когда ты снова напомнил о себе, ты снова вернул в мою память воспоминания о нас. И теперь эта боль вернулась снова...
2022-02-07 21:04:56
0
0
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15845
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1899