Дороги життя
Доріжки завжди будуть витись. Ти можеш злитись чи журитись, Ужитись з цим або сказитись. Однак - одне але: Життя таке - Мінливе все. Проблеми завжди будуть виникати. Навіть якщо будеш їх уникати, Вони тебе будуть наздоганяти, Обіймати, огортати. Але ти в праві обирати: Грати далі чи вмирати. Якщо спокусі не піддашся, Відкриється вид тобі На тернисті шляхи: Одні коротші - інші довші, Одні складні - ще важчі інші. Та як наважишся, Пройдешся ними - Опинишся у сонячній долині, О добрій годині, У добра, радості і світла родині. А минуле тобі барвами відобразиться На лиці І на душі. Та з часом знову все спочатку: Життя невпинне коліщатко. Між лабіринту стін - Мале янголятко. Тоді лише Випробування пройде, Коли од цілі Не одірве ока. Цей кругообіг створює баланс - Життя твого резонанс! Однак ти в праві інше обирати: Своїм же зрадником ставати І вмирати. Але світи лиш двічі Можеш перетнути: Одне уже зумів відбути, Ішне навіть і не думай ти утнути! Адже особливий ти! Один такий і іншого нема! Одне у тебе і життя, Відмовлятись від якого - повне безглуздя, Дитя дурного правосуддя! ------------------------------------------------------ Усвідом же ж ти, Що гра під назвою Життя - це пастка, У якій кінця досягнення І добровільний вихід з гри Потребують великих зусиль, рішучості, відваги. Тож не проґав шанс жити, Даний саме тобі, Бо ти особливий! Здатний змінити світи!
2021-12-07 20:03:21
11
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Тетяна Кравченко
@➒ ➊ ➊ Тут все залежить від особистості. Одним легко це зробити, іншим важко. Я намагалась показати, що це не є легшим варіантом, тому і написала, що це так само важко як і йти далі. Дякую за відгук)
Відповісти
2021-12-07 20:44:52
1
Тетяна Кравченко
Дякую)))
Відповісти
2021-12-30 15:47:59
Подобається
Тетяна Кравченко
І Вас з прийдешнім Новим роком!)
Відповісти
2021-12-30 15:51:43
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3341
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4489