Дороги життя

Тетяна Кравченко

Доріжки завжди будуть витись. Ти можеш злитись чи журитись, Ужитись з цим або сказитись. Однак - одне але: Життя таке - Мінливе все. Проблеми завжди будуть виникати. Навіть якщо будеш їх уникати, Вони тебе будуть наздоганяти, Обіймати, огортати. Але ти в праві обирати: Грати далі чи вмирати. Якщо спокусі не піддашся, Відкриється вид тобі На тернисті шляхи: Одні коротші - інші довші, Одні складні - ще важчі інші. Та як наважишся, Пройдешся ними - Опинишся у сонячній долині, О добрій годині, У добра, радості і світла родині. А минуле тобі барвами відобразиться На лиці І на душі. Та з часом знову все спочатку: Життя невпинне коліщатко. Між лабіринту стін - Мале янголятко. Тоді лише Випробування пройде, Коли од цілі Не одірве ока. Цей кругообіг створює баланс - Життя твого резонанс! Однак ти в праві інше обирати: Своїм же зрадником ставати І вмирати. Але світи лиш двічі Можеш перетнути: Одне уже зумів відбути, Ішне навіть і не думай ти утнути! Адже особливий ти! Один такий і іншого нема! Одне у тебе і життя, Відмовлятись від якого - повне безглуздя, Дитя дурного правосуддя! ------------------------------------------------------ Усвідом же ж ти, Що гра під назвою Життя - це пастка, У якій кінця досягнення І добровільний вихід з гри Потребують великих зусиль, рішучості, відваги. Тож не проґав шанс жити, Даний саме тобі, Бо ти особливий! Здатний змінити світи!

2021-12-07 20:03:21

11

6

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (6)

Тетяна Кравченко

@➒ ➊ ➊ Тут все залежить від особистості. Одним легко це зробити, іншим важко. Я намагалась показати, що це не є легшим варіантом, тому і написала, що це так само важко як і йти далі. Дякую за відгук)

Відповісти

2021-12-07 20:44:52

1

Тетяна Кравченко

Дякую)))

Відповісти

2021-12-30 15:47:59

Подобається

Тетяна Кравченко

І Вас з прийдешнім Новим роком!)

Відповісти

2021-12-30 15:51:43

Подобається

Схожі вірші

Всі

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

42

15

2156

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

49

14

1588