Журавка
молилися зорі, молилися палко. летіла, летіла, за обрій журавка. вона там шукала нерідну країну, вона там стрічала палючу чужину. і палко їй падали сльози на груди, вернуся я скоро, вернусь із туги, я стану на землю, схилюся чолом закрию в гніздечу діток я крилом. кохай же мій милий, кохай до знетями, ми будем щасливі отими веснами. ми будем в коханні як зоряні птахи, не бути нам плахи у рідної хати. молися зорі, молилися палко. летіла додому кохана журавка!
2021-01-24 18:35:15
3
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1985
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
9719