Журавка
молилися зорі, молилися палко. летіла, летіла, за обрій журавка. вона там шукала нерідну країну, вона там стрічала палючу чужину. і палко їй падали сльози на груди, вернуся я скоро, вернусь із туги, я стану на землю, схилюся чолом закрию в гніздечу діток я крилом. кохай же мій милий, кохай до знетями, ми будем щасливі отими веснами. ми будем в коханні як зоряні птахи, не бути нам плахи у рідної хати. молися зорі, молилися палко. летіла додому кохана журавка!
2021-01-24 18:35:15
3
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2725
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5283