Пісня осені (Лунає пісня...)
Стезі
Лунає пісня, Тихо на душі. Що буди після? Гадаю все лише... Але ж це не важливо, Що буде зі мной далі. Я знаю, що, можливо, Не буду я в печалі. Лунає пісня, З собою забирає. Що буде після, Мені розповідає: Піду я за барвінком, Легенько нахилюся. Тендітним поцілунком Торкнуся й посміхнуся. Лунає пісня - Добре її чуть. Йде осінь пізня, Дощі її несуть. Вони співають гучно - Всі разом засинають Та позіхають вдячно, Вітри їх колискають. Лунає пісня, Ой, як вона лунає! Проте її не бійся, До тебе ж промовляє!
2020-04-28 13:16:15
18
14
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (14)
Стезі
@Кабинет Заядлых Писак #КЗП а я предоставлю художественный перевод собственного творения)))
Відповісти
2020-04-28 17:42:39
1
Деміра Рейн
Как по мне то офигенно.
Відповісти
2020-04-28 19:38:51
2
Стезі
@Деміра Рейн спасибо💕✨
Відповісти
2020-04-29 05:59:53
Подобається
Інші вірші поета
It's smth new... ЇСТІВНИК ПРИБОРІВ ФІЛЬКА Світло в душі
Інші поети
Ikram
@neurvsthenic
Akah Moth
@AkahMothPurpleCarbone14
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2268
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2206