Я хочу миру

Олена Чіхічіна

Я хочу миру в Україні Нехай біда йде геть від нас Ми українці, серцем рідні І це не просто гучність фраз Нас любов до батьківщини єднає Під синім небом єднає людей В кого в серці, мелодія грає І душу гріє любов до дітей Ми усі без винятку схожі Не грає ролі мова чи дім Так навіщо шановні вельможі Ми знову підіймаємо пил Ми українці хочемо миру Не потрібна ця нам війна І я знову шукаючи риму Буду підбирати потрібні слова Я хочу жити в щедрому краї Де на світанку сонечко ллє Де солов'їні пісні лунають І звідки війна навіки піде

2018-11-28 20:07:23

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (6)

Олена Чіхічіна

@Валерьян Тамулин Спасибо.

Відповісти

2018-12-06 19:29:52

Подобається

S_V1

Це прекрасно 😭😭😭😭😭😭😭😭😭😭😭😭😭😭😭😭😭😭😭😭😭😭👏👏👏👏👏👏👏👏👏👏👏👏браво дайте хтось людині Оскар!

Відповісти

2022-10-20 11:39:20

Олена Чіхічіна

@S_V1 Щиро дякую)

Відповісти

2022-11-10 15:30:40

Подобається

Інші вірші поета

Що таке любов... Картина із спогадів Я молюсь богині Славі... Україна

Інші поети

Pirania Artist

@Pirania_Artist

CVLD BLVVDED

@Zaharchuk_Arsen

Лео Лея

@lesya_yurp

Схожі вірші

Всі

Я отпущу с временем дальше ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...

3821

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2851