Я п'ю ковток отрути
Сніжана Ворон
І знову уві сні я бачу твої очі... Я ніяк не можу тебе забути. Мені кохання шепоче уві сні, Бача твої очі, я п'ю ковток отрути. Так, я брешу, що я тебе забула, Я брешу сама собі, що я тебе не люблю... Я в омуті спогадів потонула, Я сама себе згублю... Мене більше не рятують, Я більше не важлива тобі... Хай мої почуття тебе здивують, Щоб ти припав до моїх уст, Я ж знаю, що мене ти ще кохаєш, Тому турбуєшь мій сон... Я знаю, що ти мене чекаєшь, Наші серця б'ються в унісон. Але пора відпустити, І в тебе, і в мене є пара, Ми можемо тілько одне одного мучити... Це за нашу помилку нам божа кара...
2023-02-02 13:22:16
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
Вав😍 Це ніжно,чарівно. Я немов це відчула. Автору оплески й квіти💐👏🌹
Відповісти
2023-02-02 13:26:50
1
Сніжана Ворон
@Сандра Мей ого, велике дякую😍😍😍😍 завдяки вашим коментарям, мені хочеться, ще більше опублікувати, дякую вам🌹
Відповісти
2023-02-02 13:28:29
1
Інші вірші поета
Мій нещасний кат Кому я пишу ці теплі рими? Забувай її Прощавай, моя забута любов
Інші поети
cat_kitty
@cat_kitty
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3366
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2411