Я - не всі

Сніжана Ворон

Я хочу бути вільною пташкою, У цьому вирію злих людей. Вони усе покривають мрякою, Не відриваючи від телефона очей. Я не хочу думати, що живу в жахливому світі, І що мрії - це безглуздя. Ми знаходимось постійно в суєті, І комусь бракує милосердя. Я хочу не боятися, що мене засудять І вірити в чудеса. Як добре би було повернутись в дитинство, Оце внутрішня краса! Хочу бути, як дитина, простим, І мати багато яскравих надій. Хай мене назвуть впертим! Та в житті і так багато копій, А я хочу залишитись оригіналом! Я краще буду милуватись закатом, А не втрачати свою індивідуальність, І думати, що почуття - це слабкість. Хочу просто погладити бездомну тварину, І погодувати її прийду. Я не хочу як всі від неї шугатися, З острахом забруднитися. Тварина - зовсім не брудна, То серце в когось черстве! Я буду для когось чудна, Та буду поступати по совісті. Я хочу про щось весело розмовляти з друзями, І йти радісно додому, А не сумним - ніби до склепу. Та буду пити чай зі смаколиками! Хочу дивитися на світ з вогниками в очах. Багато хто таких людей не любить, Бо перешкоди ті долають, І усмішку на лиці не втрачають. І ти відкрий очі! На небо ясне подивись! Згадай свої безсонні ночі, І зрозумій, що радість в тебе була колись. Навіть, якщо на вулиці похмуро, Послухай мелодії дощу. Роби усім добро, Не просячи натомість нічого. Це все на перший погляд дивне, Та не думай про це. Будь дещо простіше, І світ навкруги стане трішечки світліше. Знай, що чудо є, І воно в середині тебе сяє.

2023-04-12 08:35:34

5

7

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (7)

Сніжана Ворон

@Марго Форевер і з чого такі думки?) Цікаво дізнатися

Відповісти

2023-04-12 19:29:27

1

Марго Форевер

@Сніжана Ворон вір сам каже про це-ненависть до людей і вістороненість, не в обіду кажу а просто те що побачила

Відповісти

2023-04-12 19:32:34

1

Сніжана Ворон

@Марго Форевер я і не ображаюся. Життя показало, які бувають люди. Ця думка цікава і часткова схожа на істину)

Відповісти

2023-04-13 05:27:34

2

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11523

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

50

12

3891