Ненависть
Ненависть сильна була у мене, А серце сповнював несамовитий сум. Це все до мене знов порине І покине мене мій розум. Кажуть, що ненавидіти легко, А ви пробували так жити? Твоя надія на спокій десь далеко, І приходе янгол помсти. Та ти смілив не будеш І життя позбавити не можна! Голос серця ти почуєш, Душа позбавити когось життя не спроможна, Вона вперто буде тобі кричати, Про те, що ти повинен бути краще! Вона ладна совість твою шукати, Щоб не кинути на призволяще! Ти не знайдеш жорстокої сміливості, Та і забути все не зможеш... Не забудеш, що прогавив такі можливості... Краще було би помститися - сам собі набрешеш! Це все відбувається мов у сні І серце стискає злість. Це все знаходиться в тумані, Та ненависть з тобою вічність. А може перестати на це звертати увагу? Сам до себе відчуєш ти повагу. Помста - не завжди кращій варіант, Це перетвориться на фоліант. Життя дуже коротке, Щоб жити весь час з ненавистю. Бажання людей хитке, Краще довіряй своєму серцю, Воно - чисте, Краще, хай буде воно таке. Душі своїй вірте! І все в твоєму житті стане інакше, І повага до самого себе буде, І виповняться надії . Свободу відчуєш ти у грудях, І, можливо, покинуть твоє життя лиходії.
2023-05-04 06:12:52
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Сніжана Ворон
я пробувала)
Відповісти
2023-05-04 15:21:23
1
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1760
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
4969