Горді душі
Сніжана Ворон
А горді душі страждають мовчки, З усмішкою на блідому обличчі. Кажуть, що все гаразд, Дивлячись тобі прямо в очі... Вони всім допомагають, Постіно забуваючи про себе. Спокій но своєму обличчі зберігають, Щоб врятувати тебе. Таких, як вони, не любили, За те, що непокірні всім. Вони самі себе ловили, І тягли усіх у свій дім. А ти забуваєш, що вони страждають, І тільки про себе з ними говориш... Але про поміч вони бажають... Поки про те, що в них нема проблем, ти кричиш... Не забувай, що ті, кто голосніше сміється, Сильніше страждають. Але тобі цей промах вернеться, Поки всі про тебе забувають... Тримайся міцніше! Твій корабель потрапив у шторм. Після цього ти станеш мудріше, Хоч і жахливою для себе ціною...
2023-03-26 10:38:58
3
0
Інші вірші поета
Я живу спогадами На жаль САЛЬВАДОР ДАЛІ, ПОСТІЙНІСТЬ ПАМ'ЯТІ Прощавай, моя забута любов
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5279
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5974