Не обіцяй мені, не повертайся, ні.

Seras Mark #КЗП

Нам схоже вже два роки, Дивись, летять сороки! Моя крихітко, як Міка? - Схоже усе добре. Їдеш до подруги? Звісно, чому не можна? Відпочинь, це пару днів, тільки обережно. Я буду на зв'язку, дзвони мені будь ласка. Я буду сумувати, мої рідні дівчата... Цілую в губи вас, чекаю у теплій хаті. Повертайтеся скоріше. - Було відзнято. Не обіцяй мені, не повертайся, ні! Твій ла-ла-ленд горить, як світ в моєму вікні.. Я наче ще живий, вже сам себе зігрів, Але не відчуваю ні тепла - не снігів. Я вже стих, дійсно вже не повірю Відняла кисень, серце, мою надію А що ж до дива? То, все під копірку Зіпсований попкорн, їм порцію подвійну. Мої потуги, сміх, це - не розумно Крива доріжка, потяг, я був наступний. - Не останній, а може тільки спроба. Не лякай мене, без сна чекав тебе з дороги! Дві пачки сигарет за одну добу, Сиджу у ванні з лезом, я так кричу! Я так не можу без тебе дихати, Зрив астматичний! А потім ще, та й ще, тож вже колишній. Не упродовж обману, не посеред брехні.. Я надіявся, ніколи знов у ліхтарів! Не зависну з тієї втоми, та печалі Вже не пече, тепер пекти не стане... (х2) Не обіцяй мені, не повертайся, ні! Твій ла-ла-ленд горить, як світ в моєму вікні.. Я наче ще живий, вже сам себе зігрів, Але не відчуваю ні тепла - не снігів...

2023-08-28 03:52:59

5

3

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Н Ф

Боляче втрачати те єдине, на чому тримається весь твій світ.

Відповісти

2023-08-28 07:37:44

1

Seras Mark #КЗП

@Н Ф З кожним днем втрачаю віру... Дякую вам. 💐

Відповісти

2023-08-28 08:00:54

1

Н Ф

@Seras Mark #КЗП Часом, потрібно "відпустити людину, щоб прийшла та, яка до тебе йде".

Відповісти

2023-08-28 09:11:14

1

Схожі вірші

Всі

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

1672

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11395