Не назвати забутньою
Ти закохалася – не в тих, Я біг за ними. І докоряла собі - з втоми. Те, з крайності до крайності, плямами Для одне одного, ми, знаєш, прозорі! «Де всього лише зависла симпатія. З диверсії в апофаназію» Наші посмішки німі від холоду. Ми мовчимо, бо - Не можемо так! Я сгасну всередині зламаних кісток, Між нами грань! Її - не перетнути. І вбиваючи в себе тисячі цвяхів - Не допускати жодної зустрічі! На душі моєї ниточки темні. Здійснені садна ріжучої. І любов'ю, раптом обділені. Не можливо - не назвати забутньою...
2023-08-11 09:49:36
5
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2967
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
4040