Не назвати забутньою
Ти закохалася – не в тих, Я біг за ними. І докоряла собі - з втоми. Те, з крайності до крайності, плямами Для одне одного, ми, знаєш, прозорі! «Де всього лише зависла симпатія. З диверсії в апофаназію» Наші посмішки німі від холоду. Ми мовчимо, бо - Не можемо так! Я сгасну всередині зламаних кісток, Між нами грань! Її - не перетнути. І вбиваючи в себе тисячі цвяхів - Не допускати жодної зустрічі! На душі моєї ниточки темні. Здійснені садна ріжучої. І любов'ю, раптом обділені. Не можливо - не назвати забутньою...
2023-08-11 09:49:36
5
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2780
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15810