Милість глибини
У цьому світі - стільки відображень, Якщо не бачиш, відчуй ці сни І світла швидкість, пронизує всіх на совість Чує тоненько її писклявий крик. Ваші думки, потік почуттів Вони загрузли туди, де були ми Ніхто не знає, де ж ця наша прикрость Ніхто не знає, серед них є ти. Адже ми грали в це життя вистави Хоч і не думали, що у нас попереду! Подам тобі руку, або залишу падати Туди, у нашу темну милість глибини. Але ми звели, ніби клятий вий, Набрати подих вітру на побачення! І не залишивши, нічого, лише прах і пил Ми полетіли! На останнє танення. І потопаючи за метр від землі У жадібних поцілунках, повільно замерзали! Розриваючи в собі нитки краси, Любов від болю – зовсім не розрізняли.
2023-08-08 07:51:58
5
0
Схожі вірші
Всі
Крапка
Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.
70
0
4291
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6735