Милість глибини
Seras Mark #КЗП
У цьому світі - стільки відображень, Якщо не бачиш, відчуй ці сни І світла швидкість, пронизує всіх на совість Чує тоненько її писклявий крик. Ваші думки, потік почуттів Вони загрузли туди, де були ми Ніхто не знає, де ж ця наша прикрость Ніхто не знає, серед них є ти. Адже ми грали в це життя вистави Хоч і не думали, що у нас попереду! Подам тобі руку, або залишу падати Туди, у нашу темну милість глибини. Але ми звели, ніби клятий вий, Набрати подих вітру на побачення! І не залишивши, нічого, лише прах і пил Ми полетіли! На останнє танення. І потопаючи за метр від землі У жадібних поцілунках, повільно замерзали! Розриваючи в собі нитки краси, Любов від болю – зовсім не розрізняли.
2023-08-08 07:51:58
5
0
Інші вірші поета
Наче вбитий тобою Смородина Від Нірвани - рвані мрії. Окрім почерк, мовчки хочу
Інші поети
Siriin
@Siriin
step
@step
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3395
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13195