Милість глибини
У цьому світі - стільки відображень,
Якщо не бачиш, відчуй ці сни
І світла швидкість, пронизує всіх на совість
Чує тоненько її писклявий крик.
Ваші думки, потік почуттів
Вони загрузли туди, де були ми
Ніхто не знає, де ж ця наша прикрость
Ніхто не знає, серед них є ти.
Адже ми грали в це життя вистави
Хоч і не думали, що у нас попереду!
Подам тобі руку, або залишу падати
Туди, у нашу темну милість глибини.
Але ми звели, ніби клятий вий,
Набрати подих вітру на побачення!
І не залишивши, нічого, лише прах і пил
Ми полетіли! На останнє танення.
І потопаючи за метр від землі
У жадібних поцілунках, повільно замерзали!
Розриваючи в собі нитки краси,
Любов від болю – зовсім не розрізняли.
2023-08-08 07:51:58
5
0