Можливо, треба
Можливо треба було згадати нам всих,
Які нам так часто казали за мир,
Логічно, вони ж вже встигли пожити...
Нас вчили цінити людську доброту,
На ближніх казати, що він мені друг
І смішно шукати сенсу тужити.
А пам'ятаєш, як світ був зовсім нормальний?
Без війн і аномалій,
Де сліз не було ніде,
А пам'ятаєш, якою була та стежка,
І статус "Вже незалежна"
Робив щасливих людей.
Співуча родина сидить за столом,
І сонце всміхається їм у вікно
Так страшно, загубити хвилини,
Тепер ти цінуєш проведений час,
І він не старить, а об'єднує вас,
Бо варто, жити хоча б для дитини.
А пам'ятаєш, ті пусті обіцянки?
Сварки сім'ї за сніданком,
Бо у всіх думка своя,
Та забуваєш, живеш ти для кого?
Що віднесеш до дорогого?
Це має бути сім'я.
Ти не дивись наперед нікуди,
Краще дорогою вірною йди,
Яку, тобі доля обрала,
У нас у всіх різні смаки,
І кожен хоче своє вберегти,
Та подумай чи важлива та слава?
Ти забуваєш, що гроші - просто купюри,
Їх вже завтра не буде,
А люди завжди поруч всі,
А пам'ятаєш, що ми зовсім не звірі,
Може хтось не повірить,
Але ми змінимо світ.
А пам'ятаєш, як про тебе забули,
Залишили, не чули
Як ти залишився ніде,
А пам'ятаєш, як ти тоді піднімався,
Всім в лице усміхався
І досі ти тут є.
Всі ми тут є,
Хто пішов, а хтось ще прийде,
Така людська доля -
Спускатися з гори,
Не слухай нікого,
Просто живи, просто твори.
2020-11-01 19:21:36
2
0