Любов
У темряві нічній.
Іде дівчина у ліс.
На вустах посмішка сяє.
Очі веселі.
А в руках тримає букет польових квіт.
Сукня на ній біла немов місяць осяйний.
Тихо вона ступа по стежині.
Серце її горить від любові.
Вона іде все далі й не озира.
Місяць видно поза хмар.
На годиннику пробило десяту.
Чутно крики молодиць.
Вже біжить дівиця.
На годиннику одинадцята настала.
І все довкола стиха.
Не чутно ні землі під ногами.
Падає дівиця у пітьму.
На очах її сльози.
А сукня порвата уся.
І в цій пітьмі суцільній бачить вона свого обраника з іншою...
Серце її згора від кохання.
На годиннику дванадцяту пробило.
Не б'ється її серце більше.
З переляку прокинулась дівиця й глянувши на коханого посміхнулась.
"Що не насниться перед весіллям?"- запитує сама себе і знову намагається заснути.
(А ви що думали?🤔 )
2022-02-01 18:07:36
7
5