Все пішло на дно
Роузі Рей
Ти піднімаєш долоні, Вони у крові,із уламками скла.. Темрява стала сильнішою.. Ненависть палахкотить біжить як кров.. Я стала більш нікчемною й слабкою.. Все пішло на дно, Як тільки нитка обірвалась.. Не думай ти про ті друзки розбиті навпіл..
2023-08-25 19:00:41
6
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Lexa T Kuro
Щоб відродитися, птах Фенікс повинен згоріти спочатку в попіл. Але потім він відроджується ще сильнішим та красивішим. Сил тобі!🙏☀️
Відповісти
2023-08-27 06:07:56
1
Роузі Рей
@Lexa T Kuro їх немає..
Відповісти
2023-08-27 07:05:18
1
Lexa T Kuro
@Роузі Рей Віднайди. Постав собі ціль, та маленькими кроками йди до неї. "Все і одразу" - так не буває. Ми ніколи не цінуємо те, що дається нам легко. Цей світ складний і важкий, але він і цікавий, і в ньому є гарні речі - такі як Кохання, Дружба, Довіра, Ніжність, Взаєморозуміння, Взаємодопомога. Коли цінуєш такі речі - то розумієш, що маєш скарб. Який пронесеш зі собою крізь все життя. І навіть далі😉
Відповісти
2023-08-27 07:28:07
Подобається
Інші вірші поета
Ти вмирав від криштальних очей Збірка "Вмерти кохаючи" Коли зупиниться час Пісня Пристань Буревій
Інші поети
moon
@martina_calihua99
Irynka Ukrainka
@irynkaukrainka
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
B I
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
13942
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
70
4
10920