Все пішло на дно
Ти піднімаєш долоні, Вони у крові,із уламками скла.. Темрява стала сильнішою.. Ненависть палахкотить біжить як кров.. Я стала більш нікчемною й слабкою.. Все пішло на дно, Як тільки нитка обірвалась.. Не думай ти про ті друзки розбиті навпіл..
2023-08-25 19:00:41
6
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Lexa T Kuro
Щоб відродитися, птах Фенікс повинен згоріти спочатку в попіл. Але потім він відроджується ще сильнішим та красивішим. Сил тобі!🙏☀️
Відповісти
2023-08-27 06:07:56
1
Роузі Рей
@Lexa T Kuro їх немає..
Відповісти
2023-08-27 07:05:18
1
Lexa T Kuro
@Роузі Рей Віднайди. Постав собі ціль, та маленькими кроками йди до неї. "Все і одразу" - так не буває. Ми ніколи не цінуємо те, що дається нам легко. Цей світ складний і важкий, але він і цікавий, і в ньому є гарні речі - такі як Кохання, Дружба, Довіра, Ніжність, Взаєморозуміння, Взаємодопомога. Коли цінуєш такі речі - то розумієш, що маєш скарб. Який пронесеш зі собою крізь все життя. І навіть далі😉
Відповісти
2023-08-27 07:28:07
Подобається
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4956
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3891