Все пішло на дно

Роузі Рей

Ти піднімаєш долоні, Вони у крові,із уламками скла.. Темрява стала сильнішою.. Ненависть палахкотить біжить як кров.. Я стала більш нікчемною й слабкою.. Все пішло на дно, Як тільки нитка обірвалась.. Не думай ти про ті друзки розбиті навпіл..

2023-08-25 19:00:41

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Lexa T Kuro

Щоб відродитися, птах Фенікс повинен згоріти спочатку в попіл. Але потім він відроджується ще сильнішим та красивішим. Сил тобі!🙏☀️

Відповісти

2023-08-27 06:07:56

Роузі Рей

@Lexa T Kuro їх немає..

Відповісти

2023-08-27 07:05:18

Lexa T Kuro

@Роузі Рей Віднайди. Постав собі ціль, та маленькими кроками йди до неї. "Все і одразу" - так не буває. Ми ніколи не цінуємо те, що дається нам легко. Цей світ складний і важкий, але він і цікавий, і в ньому є гарні речі - такі як Кохання, Дружба, Довіра, Ніжність, Взаєморозуміння, Взаємодопомога. Коли цінуєш такі речі - то розумієш, що маєш скарб. Який пронесеш зі собою крізь все життя. І навіть далі😉

Відповісти

2023-08-27 07:28:07

Подобається

Інші вірші поета

"Пахнеш квітами весни" Квітка Кохання Прохолодний ранок Пісня Ти знаєш я хвилююсь лише за тебе

Інші поети

Gang Little

@Ganglittle

Umi Kurilo

@umi_san

N M

@_winter

Схожі вірші

Всі

Unbreakable heart

B I

Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart

15286

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

4780