Сонечко
Знаєш я була без поняття що таке дружба До цього моменту я не чула її відголосу. Тепер я зовсім інша трохи стала.. Моя самооцінка покращилася у раз. Ти просто як вранішя роса,свіжиш мене. Я ціную твою чесність і відвертість мови. Підтримку бо без неї ніяк! Взаєморозуміння,спільну мову! Твоя душу чиста,світла.. Ти моє проміння місяця вночі! Знайдеш вихід із проблеми,шляху. Ти завжди кажеш завжди "Сонечко" на мене Я так люблю тебе Я дуже вдячна,долі за тебе Без тебе ніяк не проживу і дня!
13.02.2024
9
15
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (15)
Роузі Рей
@Мореас Фрост якщо я буду собою ви зміните свою думку.
Відповісти
15.02.2024, 06:43
Подобається
Мореас Фрост
А мені, знаєш, що здається, що ти на себе кольчужку одягаєш для захисту... А, може, й правильно робиш... Мир жорстокий, й підстраховка ніколи не завадить. Хоча ти ще така юна, не обізнана, але вже не по роках кмітлива й розумна, схоплюєш думки на льоту....
Відповісти
15.02.2024, 11:20
Подобається
Роузі Рей
@Мореас Фрост обізнана...я знаю це.І ще раз мені це нагадувати не варто!
Відповісти
15.02.2024, 15:40
Подобається
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1704
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4928