Сонечко
Роузі Рей
Знаєш я була без поняття що таке дружба До цього моменту я не чула її відголосу. Тепер я зовсім інша трохи стала.. Моя самооцінка покращилася у раз. Ти просто як вранішя роса,свіжиш мене. Я ціную твою чесність і відвертість мови. Підтримку бо без неї ніяк! Взаєморозуміння,спільну мову! Твоя душу чиста,світла.. Ти моє проміння місяця вночі! Знайдеш вихід із проблеми,шляху. Ти завжди кажеш завжди "Сонечко" на мене Я так люблю тебе Я дуже вдячна,долі за тебе Без тебе ніяк не проживу і дня!
2024-02-13 20:59:18
9
15
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (15)
Роузі Рей
@Мореас Фрост якщо я буду собою ви зміните свою думку.
Відповісти
2024-02-15 06:43:03
Подобається
Мореас Фрост
А мені, знаєш, що здається, що ти на себе кольчужку одягаєш для захисту... А, може, й правильно робиш... Мир жорстокий, й підстраховка ніколи не завадить. Хоча ти ще така юна, не обізнана, але вже не по роках кмітлива й розумна, схоплюєш думки на льоту....
Відповісти
2024-02-15 11:20:08
Подобається
Роузі Рей
@Мореас Фрост обізнана...я знаю це.І ще раз мені це нагадувати не варто!
Відповісти
2024-02-15 15:40:18
Подобається
Інші вірші поета
Моя сокровенність Немає приводів Ми разом Корона твоєю буде назавжди
Інші поети
Vika Vitea
@vika_vi_bwsk
Надин
@mindmap
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1560
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1382