Психіка смертних людей
Якщо б ти розповсюдила смерть? Сказала все в обличчя людям? Зруйнувала б тих хто ображав? Чи стала б ти тоді щаслива? Чи стало б краще жити в світі? Я не хочу повчати,тебе життю Я просто кажу.. Щоб було як би ти забула рідних? Не згадала в пам'яті ясній своїй.. Й залишилась одна без друзів.. В безкрайнбому морі гладкім Ти б стала певне плакати.. А хтось сміятись і радіти тому Але точно не ти,бо ти кохала.. А тебе так просто забули як порох Розвіялась любов твоя до нього. І вітер завів тебе у небо А він тебе так і не згадав.. Хоч в пам'яті залишилась іскра.. Та чи згадає хтось тебе..? . . . Продовження?)Я знаю,я рідко пишу..але це буде щось з чимось))🥰 Моє натхнення прилетіло)
2023-12-16 19:37:03
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
Дуже гарно і смутно.
Відповісти
2023-12-16 21:03:34
2
Роузі Рей
Дякую)Я так розумію писатиму продовження))
Відповісти
2023-12-17 09:23:46
Подобається
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4420
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4890