Чому так важко?
Скажи,чому так важко стримувати злість? Навіщо жертвувати собою заради інших? Коли вони говорять "Ти ще нічого не добилась у житті" Псують всі плани, кажуть готувати вчись Вивчись ти на вищу освіту, Я так вже втомилася від цього, Не викидаю фрази із тих уст, Вони поранили душу увійшли у неї і замкнули у темницю її.. Я скоро зійду із глузду.. Стану психом.. Замкнусь у собі,і ніхто навіть сліз від мене не побачить, Я не дам їм бачити почуття,емоції Хочуть думати що я стерво ну й нехай Мені всерівно тепер на їхню думку Що хочуть те й говорять Вони не знають на кого нарвались Кому це сказали.. Пожаліють про наслідки.. Мої вогняні очі,я готова спопелити їх.. Я забуду все,стру.. Але у пам'яті залишиться слід, Від пекучої болісної рани..
2023-08-02 18:37:12
5
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3874
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3757