Я посміхнусь тобі...
Rin Ottobre
Я посміхнусь тобі. Привіт. Знайду в собі для цього сили. А твої очі - цілий світ, Який я ніжно полюбила. І теплу посмішку твою Несила вже не помічати. І перша крок вперед зроблю, Аби можливість не втрачати. Хвилююсь трохи. А проте З тобою бути так приємно. Моє кохання розцвіте. Я вірю, що воно взаємне. А трепіт серця, наче знак, Що ти - частина мого світу. До тебе в небі зодіак Вестиме у шалене літо.
2020-04-06 18:22:20
13
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Rin Ottobre
@Кузаня навіть не помітила, дякую)
Відповісти
2020-04-06 19:50:14
Подобається
Rin Ottobre
@Джон Сміт дякую
Відповісти
2020-04-06 19:50:31
Подобається
Asteriya
Ніжно й тендітно, а ще повіває трепетною журбою. Мені сподобалося))☄️🌸🖤.
Відповісти
2020-04-06 20:24:21
1
Інші вірші поета
Дим Безодня Літній дощ Богиня
Інші поети
Jasmin Robledo
@jasmerrrn
Merian Varner
@merian_varner
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
1541
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1382